Для батьків

Поради батькам учнів початкових класів щодо вивчення англійської мови:

1. Повторюйте разом із дитиною вивчені на уроці слова та вирази у вигляді гри. Нехай дитина буде вашим учителем (якщо ви недостатньо володієте англійською або взагалі не володієте нею). Грайте у ті ігри, які були на уроці.

2. Якщо у дитини труднощі у вимові, проконсультуйтесь у вчителя. Якщо дитина погано запам‘ятовує слова та правила, учитель підкаже вам прийоми запам‘ятовування інформації.

3. Якщо є можливість, купуйте дитині книжки для позакласного читання. Вибір книжки вам підкаже педагог. При цьому контролюйте процес читання та розуміння прочитаного.

4. Виготовляйте предметні малюнки та інші наочні посібники разом із дитиною, водночас запам‘ятовуючи нові слова.

5. Розповідайте дитині, наскільки важливим є вивчення англійської мови людині
майже будь-якої професії.

6. Якщо дитина не засвоїла навчальний матеріал через хворобу або через іншу
поважну причину, одразу зверніться до вчителя. Він розповість вам, як організувати допомогу
дитині вдома.

Якщо у батьків паніка і виникли подібні запитання: 

Чи повинна дитина перекладати те,

що вона прочитала чи почула?

     Будь ласка,  не примушуйте Вашу дитину перекладати кожне слово!!! Якщо ви хочете переконатися, що вона розуміє текст чи речення, то попросіть її передати загальний зміст, показати малюнок в підручнику, намалювати дійових осіб діалогу, розповісти, що про них відомо.

     Переклад речень з рідної мови на іноземну і навпаки не є метою початкового етапу навчання в сучасній системі викладання.

   Завдання полягає в тому, щоб дитина навчилась безпосередньо, без допомоги перекладу, реагувати іноземною мовою в запропонованих ситуаціях.

  Час перекладу прийде пізніше, коли у дитини сформується загальна цілісна картина іншої мови, сформується впевненість в своїх силах і пропаде страх зробити помилку.

 Чи потрібно читати вголос тексти підручника?

   Читання вголос тексту на іноземній мові є складним вмінням, яке розвивається у дітей  молодшого шкільного віку поступово, протягом декількох років.

   На перших етапах навчання передбачається, що діти вчаться читати вголос короткі діалоги, тексти пісень, віршів і римівок слідом за вчителем чи аудіо записом, що звучить. Потім ці тексти вивчаються і відтворюються дітьми в класі.

Щоб допомогти дитині безпомилково відтворювати тексти, прослідкуйте, щоб вона вчила їх із звуковим супроводом, тобто одночасно слухала і промовляла.

Як вивчати слова з дитиною?

      Ось декілька порад, якими Ви можете скористатися:

- попросіть дитину навчити словам когось із членів Вашої родини

- разом з дитиною зробіть скарбничку слів – «чарівну скарбничку», в яку складайте картки з новими словами

- розвішуйте картки з новими словами, малюнки з надписами на англійській мові на стінах в дитячій кімнаті

- запитайте у вчителя чи вигадайте власні ігри із словами як у дитинстві (наприклад, хто більше назве слів – українських і англійських, які починаються з «а» і т.д.)

Як навчити дитину гарно і правильно вимовляти слова?

     Слухаючи під час уроку мову вчителя чи запис діалогів, пісень та римівок, імітуючи мову з аудіо запису, дитина поступово опановує правильну англійську вимову. З перших уроків майже всі діти із задоволенням і дуже успішно імітують дикторів і при цьому досягають чудових результатів, часом демонструючи дуже гарну вимову.

Слід пам’ятати, що чим більше дитина буде слухати і повторювати правильні зразки вимови слів і виразів, тим швидше і успішніше вона їх засвоїть.

 Що робити, якщо здається, що дитина не засвоює матеріал ?

Не будьте дуже вимогливі, це лише початок! Якщо дитина із задоволенням відвідує уроки, охоче розповідає про те, чим займалися в класі – це значить, що справи йдуть добре! Давайте пам’ятати, що наша головна мета на початку навчання – розвивати і підтримувати цікавість до мови.

Доведено, що саме цікавість є основною рушійною силою навчання. Про це нагадує і широко відомий вираз:

     «Мові навчити не можна, їй можна лише навчитися»!

Діти на уроках тільки грають!

Коли ж вони будуть вчитися?

   Гра для дитини – це її стихія, спосіб існування, спосіб пізнання світу,  а у нашому випадку – спосіб вивчення іноземної мови. Саме в ігровій формі, непомітно для дітей, ми поступово привчаємо їх вчитися. За кожною грою на уроці іноземної мови приховане навчальне завдання, що послідовно реалізується вчителем.

Ігрові завдання спрямовують увагу дітей, розвивають їх мовні навички, привчають дотримуватися правил, вчать будувати взаємини з однолітками і краще пізнавати себе – і це все через іноземну мову!  

       

Чи потрібно дитині знати всі слова і вирази, вміщені в підручнику?

 Зовсім не обов’язково. Вибраний вчителем підручник англійської мови побудований з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їх мислення, уяви, пам’яті, темпу переробки отриманої інформації. Різні діти починають розмовляти в різний час. Те ж саме відбувається й при засвоєнні іноземної мови. Будьте готові до того, що ваша дитина йде своїм шляхом, не порівнюйте її з іншими дітьми, наберіться терпіння, дайте час на засвоєння.

  Що стосується ключових слів та виразів,  будьте впевнені – автори підручника передбачили їх багаторазову повторюваність протягом всього курсу. При постійній роботі в клубі і дома дитина їх засвоїть, навіть самі складні слова!

Як допомогти дитині  у виконанні домашнього завдання?

На початковому етапі навчання обсяг домашнього завдання обмежений. Скоріше, це – ще одна можливість згадати, що вивчалося у класі, а  також самостійно спробувати виконати завдання подібні тим, з якими учні вже стикалися у класі.

Для батьків важливо не контролювати весь процес, не пояснювати матеріал і не виправляти помилки, бо це є завданням вчителя. Прослідкуйте за тим, щоб завдання було виконано, чітко і акуратно написано (якщо це є умовою).

Навіщо дітям вирізати, клеїти, малювати на уроках англійської?

Який в цьому сенс?

Принцип розвиваючого навчання, що покладений в основу сучасних підручників англійської мови, припускає розвиток розумових здібностей дитини різними природними для цього віку шляхами.

Пригадаємо, що моторика дрібних м’язів рук безпосередньо зв’язана з діяльністю мозку. Так, дитина краще запам’ятовує слова і вирази, коли розфарбовує малюнки, вирізає фігури, підписує свої малюнки і т.д.

Таким чином, в процесі вивчення мови приймає участь весь організм, і нова мова «закріплюється». В цьому і є сенс «немовної» діяльності дітей на уроці англійської мови. 

  Як спілкуватися з дитиною

• Спілкування на рівних. Рівень очей.
• Попросити дитину вас чому-небудь навчити.
• Запитувати в дітей поради.
• Цікавитися планами дитини та їх враховувати.
• Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.
• Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.
• Давати посильні доручення-з відомим успіхом.
• Схвалення взагалі (у цілому).
• Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).
• Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.
• Зустрічати як кращого друга і проводжати.
• Якщо ви не праві, просіть вибачення.
• Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.
• Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).
• 100 %-ва увага мінімум 15 хвилин щодня.
• Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.
• Тілесний контакт 2—3 рази на день мінімум.

Як почути свою дитину

 (що батьки не повинні робити)

• Накази, команди, що заперечують почуття. (Дитина плаче, розбила коліно, дорослі: «Припини плакати!» — образа в дитини гарантована.)
• Попередження, застереження, погрози. («Якщо ти ще раз упадеш у цю калюжу...».)
• Моралі, проповіді («Учитися — це твій обов'язок» і т. д. Такі моралі викликають нудьгу, а потім і агресію).
• Поради і готові рішення («Я б на твоєму місці...»). Такі поради дратують дитину.
• Докази, нотації та висновки («У твоєму віці треба б знати...»). Нотації приводять до бажання боротьби і помсти.
• Критика, догани, обвинувачення («Усе через тебе...») приводять до уникання невдачі, низької самооцінки.
• Оціночна похвала (не хвалити, а говорити: «Я вважаю тебе...», «Мені подобається...»).
• Обзивання і висміювання (навіть жартівливі).
• Здогади та інтерпретація.
• Випитування та розслідування.
• Співчуття на словах, чутки. 
• Віджартування, відхід від розмови. 

Що треба пам'ятати батькам дитини, яка зростає 

• Дитина формується під впливом того оточення, в якому зростає.
• Дитина, що зростає в оточенні критики, навчається засуджувати.
• Дитина, що зростає в оточенні ворожості, стане агресивною.
• Дитина, що зростає в страху, буде всього боятися.
• Дитина, що зростає в оточенні жалості, навчиться співчувати самій собі.
• Дитина, що зростає в оточенні глузувань, стане сором'язливою і боязкою.
• Дитина, що зростає в атмосфері заздрості, заздритиме.
• Дитина, що зростає в оточенні заохочення, навчиться бути впевненою у собі.
• Дитина, що зростає в атмосфері терпимості, навчиться бути терплячою.
• Дитина, що зростає в атмосфері любові, навчиться любити.
• Дитина, що зростає в оточенні схвалення, навчиться подобатися самій собі.
• Дитина, що зростає в атмосфері визнання, навчиться бути цілеспрямованою.
• Дитина, що зростає в атмосфері великодушності, буде щедрою.
• Дитина, що зростає в оточенні чесності та справедливості, навчиться бути правдивою і справедливою.

Поради для батьків дітей, які відчувають страхи

• Якщо дитина відчуває страхи:
• Приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;
• Розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;
• З розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте
• Їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;
• Заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.

Поради для батьків дітей, схильних до брехні

Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:

• Частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
• Якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвертість, з'ясувати причину неправди;
• Знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунути її так, щоб розв'язати цю проблему;
• Не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку.

Поради для батьків, щодо спілкування з дітьми,  

які мають емоційні труднощі

• Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.
• Не існує поганих і хороших емоцій і дорослий у взаємодії з дитиною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емоційної сфери.
• Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції — це результат тривалого стримування емоцій.
• Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.
• Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.
• Не слід у процесі занять з «важкими» дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.
• Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.
• Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.
• З метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.
• Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар'єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки.